Зал очікування

Штучний камінь (corian), метал, дерево, 35-міліметрові діапозитиви.

Реалізовано: 2023, Як реве ревучий, Krupa Art Foundation, Вроцлав, Польща.

Відкрита група (Юрій Білей, Павло Ковач, Антон Варга).

Нова робота Відкритої групи звертає увагу на один із руйнівних наслідків цієї війни: особливий стан невизначеності, у якому нині перебувають як окремі особистості, так і народ. В основі твору – специфічні відносини, що виникають, коли людину оголошують зниклою безвісти. Ця трагічна ситуація, що наразі є масовою через розвʼязану Росією війну проти України, занурює близьких зниклих безвісти у стан боязкого очікування. Проєктовані тексти являють собою анонімну вибірку з величезного й щораз довшого переліку описів обставин зникнення людей, опублікованих на одному телеграм-каналі. 

Художники обрали для роботи метафору залізничного вокзалу – місця, що уособлює особисте очікування, але й універсальний досвід. Його характерною рисоює велика площа, відведена для очікування. Вокзал, відтворений на макеті, – нині зруйнований. Розташований у центрі Маріуполя, він вирізнявся своїм соцмодерністським дизайном і містив масштабну мозаїку, присвячену промисловості та роботі металургів, – сповнену надії картину світлого майбутнього. 

«Зал очікування» – це спроба художників вшанувати памʼять про страждання, спричинені масовими зникненнями. Це також голос у дискусії про суспільні й мистецькі засоби комеморації та створення памʼятників.

Текст – Олександра Погребняк, Антоні Бужинскі 

Переклад слайду: Колишній військовий, коли рашисти окупували місто Маріуполь, його забрали військові. Куди його забрали – невідомо. Знаю, що ні телефону, ні документів при ньому не було. Майже рік ніякої інформації від нього не було. Павло, 18/07/2023, Маріуполь  

Переклад слайду: Обстріл. Був поранений, пров. Банний 4. Забрали військові в госпіталь з підвалу поруч. Ігор, 22/08/2023, Маріуполь

Фото Аліція Кейлан 

Робота виготовлена з Corian® DuPontTM, любʼязно наданого CCI sp. z o.o.