Падаюча тінь «Мрії» на сади Джардіні

      

 

За словами куратора Ральфа Ругоффа, Венеційська бієнале 2019 року «підкреслить ідею про те, що зміст твору мистецтва лежить не всередині самого твору, а в діалогах, що оточують його: автора з твором, твору з публікою, і різних публік однієї з одною ... Найважливіше у виставці — не те, що висить на стіні, але те, як глядач використовує досвід виставки після її закінчення.»

 

 

 

Літак «Мрія» пролітає над Джардіні… Кидає тінь на сади Джардіні, робить коло і повертається в Україну — цей короткий вислів складає своєрідну мініатюрну поетичну форму. 

 

«Мрія», найбільший літак у світі, кине тінь на одну з основних подій в світі сучасного мистецтва. Ми на декілька секунд відділимо присутніх людей від сонця, а 285 тон металу пронесеться над їхніми головами. Ми не можемо знати, скільки разів прозвучить «Що це було?». Це — помах крил метелика, який може багато чого змінити. 

 

Окрім таких елементів, як найбільший у світі літак і його символічно вагома назва, в цій роботі надзвичайно важливе сонячне світло саме по собі. Колись у давні часи люди думали, що світло виходить з їхніх очей і таким чином підсвічує все, що вони бачать навколо. Якби було так, цей проект був би не актуальний, адже відрізати нас від сонця на декілька секунд - це і є базовим елементом роботи, незалежно навіть від наявності чи відсутності хмар. Тут можна звернутись також до Де Кіріко та заснованого ним у 1916 році метафізичного  живопису. У Pittura metafisica метафора і мрія є основою для виходу думки за рамки звичайної логіки, а контраст між натуралістично зображеним предметом і химерною атмосферою, яка його оточує, посилює ірреальний ефект. Чогось подібного ми хочемо добитися іншими засобами. 

 

Наступне питання: що наповнює порожнини об’єкту, який кидає тінь? Що є його вмістом, але не впливає на контури тіні? Важливим є те, що наповненням літака стане список всіх сучасних художників України, незалежно від стилю, віку, статі та ідеологічних переконань. Список живих. Майже телефонний довідник. Це також може відсилати нас до того, що держава на 28-му році Незалежності все ще не має музею та колекції сучасного мистецтва. 

 

Можливо, це своєрідний коан? Це знову повертає нас на початок цього тексту і згадку про назву «Падаюча тінь «Мрії» на сади Джардіні» як самостійну поетичну форму. Можливо, наша ідея це всього лише спроба наймасштабнішої ілюстрації поезії? Можливо, саме у наші цікаві часи, складність яких ще тільки доводиться розуміти, вже не є повною мірою можливим та виправданим адресувати багатошарові і надважкі меседжі публіці. Увага людини, яка є одним з найважливіших ресурсів нашого часу, вимагає від нас говорити коротко, навіть говорити уривками, та відділяти об’єкти від їхніх тіней. 

 

У літаку «Мрія» знаходиться інформація, список художниць/художників. Його можна розглядати як список тих, «хто мав мрію». Виразну чи приховану, артикульовану чи навіть неусвідомлену. Тих, хто з огляду на особисті, історичні і побутові обставини був винесений на десятиліття поза контекст глобального сучасного мистецтва, хто на периферії культури так званого розвиненого світу. Були і ті, хто відсторонив себе сам, щиро або кон’юнктурно працюючи в рамках доктрини, яка панувала в країні упродовж 80 років. Для багатьох це був ідеологічний вибір і бієнале у Венеції являло для них тільки ще одну ярмарку буржуазного, капіталістичного мистецтва. Але, мабуть, важко назвати хоча б одного з українських нонконформістів 1970-х, 1980-х, 1990-х, який би не уявляв свою участь в одній із найвідоміших виставок світу. 

 

Чи можемо ми дати відповідь на питання, наскільки розвиток українського мистецтва 20-го століття було визначено його учасниками, а наскільки це був просто фатальний збіг політичних та історичних обставин? Наскільки мрія про Джардіні була властива цим учасникам?  Для одних політ над Джардіні буде відновленням історичної справедливості, для інших явлення-тінню стане їхнім стейтментом, демонстрацією того, що бієнале є чимось, що можна поставити під сумнів, чимось, на що можна кинути тінь. Очевидне тільки те, що для всіх це буде свідченням і нагадуванням про загальний світовий феномен «напівпроявленості» в культурі.

 

Отож, проект «Падаюча тінь «Мрії» на сади Джардіні» —  це політ найбільшого вантажного літака «Мрія» над Джардіні. Всередині літака знаходитиметься інформація про всіх українських художників. За планом літак «Мрія» на декілька секунд кине тінь на сади Джардіні. Все, що залишиться після польоту — міф про тінь, що впала на Джардіні, який буде показано/розказано на виставці у венеційському Арсеналі. Отже, сам політ і міф навколо нього і стануть наповненням українського національного проекту на 58 Венеційській бієнале. 

 

 

Інформація про павільйон:

 

Національний павільйон України у рамках 58-ї Міжнародної виставки мистецтв у Венеції – La Biennale di Venezia – буде представлено проектом під назвою «Падаюча тінь «Мрії» на сади Джардіні». 

Павільйон України буде організовано Міністерством культури України. Співорганізатором стане Галерея Labirynt (Люблін, Польща). 

 

Комісаром є Міністерство культури України —  Світлана Фоменко (Перший заступник Міністра культури України). Куратор проекту – Відкрита група (Юрій Білей, Павло Ковач, Станіслав Туріна, Антон Варга).

 

Прес-конференція: 9 травня 2019.

Офіційне відкриття: 9 травня 2019.

Політ літака «Мрія» над садами Джардіні: 9 травня 2019.

Локація: Національний павільйон буде розташований в приміщенні — ARSENALE, SESTIERE CASTELLO CAMPIELLO TANA 2169/F, 30122 VENEZIA.

Організатор: Міністерство культури України.

Співорганізатор: Галерея Labirynt (Люблін, Польща).

 

Короткі біографічні дані куратора:

Відкрита група

Відкрита група була заснована у Львові в 2012 році шістьма українськими художниками. Сьогодні вона складається з чотирьох учасників (Юрій Білей, Станіслав Туріна, Павло Ковач та Антон Варга).

Час від часу група запрошує художниць/художників (і не тільки) взяти участь у своїх проектах та стати членами Відкритої групи.

З 2011 учасники групи є ініціаторами таких незалежних просторів, як галерея  Detenpyla та Єфремова 26 (2013-2014) у Львові. 

Відкрита група отримала спеціальний приз Премії PinchukArtCentre 2013 та Головний приз у 2015 році. Їх твори були представлені в Українському національному павільйоні на 56-й La Biennale di Venezia.  У 2016 році Відкрита група  була куратором виставки «Ступінь Залежності. Колективні практики молодих українських художників 2000-2016» у Вроцлаві (Польща). 

А в 2017 робота групи була представлена у проекті Future Generation Art Prize @ Venice 2017 в рамках офіційної паралельної програми 57-ї Міжнародної виставки мистецтв у Венеції — La Biennale di Venezia.

 

 

Галерея Labirynt 

Галерея Labirynt - одна з найбільших галерей Польщі, яка працює з 1956 року. Це одна з небагатьох галерей, яка співпрацює та досліджує сучасне мистецтво  центральної та східної Європи. З 2010 року директором є Вальдемар Татарчук, який продовжує традиції галереї. 

веб-сайт:  www.labirynt.com

 

Виставка триватиме: 11 травня – 24 листопада 2019 року.

58-а Міжнародна виставка мистецтв у Венеції під назвою «May You Live in Interesting Times» відбуватиметься у Giardini della Biennale та Arsenale. Президентом Венеційської бієнале 2019 є Paolo Baratta, куратор – Ralph Rugoff. Національні проекти будуть представлені у павільйонах в Giardini та Arsenale, а також в історичному центрі Венеції. 

Презентація 58-ї Міжнародної виставки мистецтв у Венеції для професійних кіл відбуватимуться з 8-го по 10-е травня 2019 року.

Офіційний веб-сайт:  www.labiennale.org